побачити
поба́чити
-чу, -чиш, док., перех.
1》 Сприйняти зором, спостерегти.
|| Потрапивши куди-небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось.
|| Зустріти кого-небудь особисто.
|| Дочекатися, стати свідком чого-небудь бажаного, давно очікуваного.
|| Уявити собі кого-, що-небудь.
2》 Глянувши на кого-, що-небудь, помітити, виявити, відкрити для себе щось.
|| кого, що в кому – чому. Розгадати, розкрити суть, приховані ознаки кого-, чого-небудь.
|| Зрозуміти, усвідомити щось, прийти до якого-небудь висновку.
|| тільки 1 ос. Подумати, зважити, перш ніж починати що-небудь.
3》 що. Особисто зазнати, пережити, відчути що-небудь.
|| тільки 2 ос. Упевнитися в правдивості, неминучості того, що стверджується, повідомляється.
|| тільки 1 ос. Уживається із знач. час, життя покаже.
|| тільки 2 і 3 ос. Уживається для висловлення погрози.
Великий тлумачний словник сучасної української мови