побожеволіти

Побожево́літи, -ліємо, -єте

гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.

Значення в інших словниках

1. побожеволіти — побожево́літи дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. побожеволіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати божевільним (про всіх чи багатьох). 2》 перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побожеволіти — ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Стати божевільним (про всіх або багатьох). 2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). * У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться... (Є. Кротевич).  Словник української мови у 20 томах
4. побожеволіти — ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Стати божевільним (про всіх або багатьох). 2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). *У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… (Крот., Вибр., 1959, 476).  Словник української мови в 11 томах