побідаш

Побіда́ш, -ша

м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка. МВ. (КС. 1902. X. 156).

Значення в інших словниках

1. побідаш — див. нещасливий  Словник синонімів Вусика
2. побідаш — -а, ч., діал. Бідолага.  Великий тлумачний словник сучасної мови