побіліти
Побіліти, -лію, -єш
гл.
1) Побѣлить. Побілила около.
2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.
Словник української мови Грінченка