повала —
Пова́ла: — стеля [1;14;15;18,26,I,III-V,X]
Словник з творів Івана Франка
повала —
-и, ж., зах. Стеля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повала —
ПОВА́ЛА, и, ж., діал. Стеля. Йому так любо посидіти в тіснім ванькирі, заваленім трохи не до повали бебехами (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
повала —
пова́ла стеля (ст): Степан Галайда лежав на вигнутому тапчані й широко відчиненими очима глядів на повалу. Думки, як сполошене гніздо зайців, стрибали, щезали й зривалися знов (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
повала —
ПОВА́ЛА, и, ж., діал. Стеля. Йому так любо посидіти в тіснім ванькирі, заваленім трохи не до повали бебехами (Фр., VIII, 1952, 341).
Словник української мови в 11 томах