поверх
Пове́рх
нар.
1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296.
2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231.
3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169.
4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.
---------------
Поверх, -ху
м.
1) Поверхность.
2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Словник української мови Грінченка