поверх
Пове́рх
нар.
1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296.
2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231.
3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169.
4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.
---------------
Поверх, -ху
м.
1) Поверхность.
2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поверх — Поверх перший: другий поверх [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- поверх — по́верх іменник чоловічого роду пове́рх 1 прийменник незмінювана словникова одиниця пове́рх 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поверх — зст. осад; (в театрі) ярус; (у шахті) горизонт; Р. поверхня; Д. верх. Словник синонімів Караванського
- поверх — I п`оверх-у, ч. 1》 Частина будинку, ряд приміщень, розташованих на одному рівні. || Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. || Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. 2》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поверх — Пове́рх, присл. по́верх, -ху, -хові, на по́версі; по́верхи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поверх — ПО́ВЕРХ, у, ч. 1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко); Терем київських князів збудований був на два поверхи (С. Словник української мови у 20 томах
- поверх — Частина будинку між сусідніми перекриттями або між основою і найнижчим перекриттям. Універсальний словник-енциклопедія
- поверх — ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Словник синонімів української мови
- поверх — ПО́ВЕРХ, у, ч. 1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Фр., VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Скл. Словник української мови в 11 томах
- поверх — Ряд приміщень у будинку, що знаходяться на одному рівні, розташовуючись над або під таким же рядом. Залежно від розташування П. розрізняються на підвальні й напівпідвальні, підземні і надземні, а останні називають у чисельному порядку (перший, другий... Архітектура і монументальне мистецтво