поверх

ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко); Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Марко Вовчок); Великий, на два яруси, зал фабричного Палацу культури був переповнений (В. Козаченко); — Я існую у двох світах! — гукнув (Петруня) униз, на сходовий майданчик, де віддихувався перед штурмом останнього півповерху Іван Іванович (В. Дрозд).

ПОВЕ́РХНЯ (верхній, зовнішній бік чогось), ВЕРХ, ПО́ВЕРХ заст.; ПЛОЩИНА́, ГЛАДІ́НЬ (рівна, плоска); ДЗЕ́РКАЛО (води, криги, підлоги і т. ін.); ПЛОЩИ́НКА, ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛО́НО поет. (землі, води тощо). Січе дощ. Бульбашками береться поверхня води (А. Шиян); Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (М. Стельмах); По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський); Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко); Перед очима, на білій гладіні дошки, — чорні тонкі штрихи, які іноді зливаються, вимальовуючи чіткий силует дерева чи куща. Малюнок... (В. Козаченко); Лілеї цнотливо красувалися на спокійному дзеркалі води (О. Бердник); Посеред високої дороги природа створила невелике плато.. На цій площинці грузинський народ любовно створив надзвичайний своєю простотою і величчю літературний пантеон (Т. Масенко); Повертаючи на вузьку площадку університетського подвір'я, з зачудуванням вдивлявся (Іван) в обличчя кожного зустрічного юнака (П. Колесник); Землі родюче лоно Підніме соки з глибини — І висять сивуваті грона На пружних лозах восени (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверх — Поверх перший: другий поверх [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. поверх — по́верх іменник чоловічого роду пове́рх 1 прийменник незмінювана словникова одиниця пове́рх 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. поверх — зст. осад; (в театрі) ярус; (у шахті) горизонт; Р. поверхня; Д. верх. Словник синонімів Караванського
  4. поверх — I п`оверх-у, ч. 1》 Частина будинку, ряд приміщень, розташованих на одному рівні. || Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. || Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. 2》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поверх — Пове́рх, присл. по́верх, -ху, -хові, на по́версі; по́верхи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поверх — ПО́ВЕРХ, у, ч. 1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко); Терем київських князів збудований був на два поверхи (С. Словник української мови у 20 томах
  7. поверх — Частина будинку між сусідніми перекриттями або між основою і найнижчим перекриттям. Універсальний словник-енциклопедія
  8. поверх — ПО́ВЕРХ, у, ч. 1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Фр., VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Скл. Словник української мови в 11 томах
  9. поверх — Ряд приміщень у будинку, що знаходяться на одному рівні, розташовуючись над або під таким же рядом. Залежно від розташування П. розрізняються на підвальні й напівпідвальні, підземні і надземні, а останні називають у чисельному порядку (перший, другий... Архітектура і монументальне мистецтво
  10. поверх — Пове́рх нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. Словник української мови Грінченка