повертатися

ВІДВЕРТА́ТИСЯ (повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), ОБЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: відверну́тися, оберну́тися, поверну́тися. Відвернулась дівчинонька Та й не поглядає (С. Руданський); Біжить (Любов) на веранду, спиняється, обертається і посилає Орестові скілька поцілунків рукою (Леся Українка); Тимко нехотя повернувся спиною до бійця (Григорій Тютюнник).

КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док.: крутну́тися, оберну́тися, поверну́тися, покрути́тися, прокрути́тися. Навіть у розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (М. Стельмах); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара (М. Рильський); Наверх комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш); На столі стояв величезний, незвичайний глобус, який сам весь час повертався (О. Іваненко).

ОБЕРТА́ТИСЯ (постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві), БУВА́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ розм., ПОВЕРТА́ТИСЯ розм.; ОГИНА́ТИСЯ розм., ОТИРА́ТИСЯ розм., ОШИВА́ТИСЯ розм. (звичайно без необхідності в цьому). Спостережливість натури навчила його відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич); (Данченко:).. Пішла б за його (Марися), довелося б їй бувати й поміж панами, а в неї звичай мужицький (Б. Грінченко); В світському губернському колі, в грайливому товаристві красунь-левиць (Пашкевич) в'юном крутився (О. Ковінька); — Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі меж панами (Г. Квітка-Основ'яненко); — Подумати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається (О. Гончар); (Стась:) Кажу — він тут десь отирається (С. Васильченко). — Пор. 3. бу́ти.

ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ (з боку на бік, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ, ВИВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕКИДАТИСЯ, ЗВЕРТА́ТИСЯ діал. (перев. падаючи). — Док.: переверну́тися, поверну́тися, оберну́тися, ви́вернутися, переки́нутися, зверну́тися. Вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Г. Хоткевич); Сонце б'є в очі. Ми спочатку терпимо, кліпаємо очима, а далі повертаємось до сонця спинами (Ю. Яновський); Сон опустив його зовсім. Обертався з одного боку на другий (Лесь Мартович); З глибин і ям вивертаються брудно-білими черевами вгору контужені на смерть соми, коропи, щуки (О. Довженко); Михайло воли поганяв, а Іван і батько віз придержували, щоби не звернувся (І. Франко).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ в кого-що, на кого-що (набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ в кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИСЯ ким, чим, ПОВЕРТА́ТИСЯ в кого-що, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ) на кого-що, в кого-що, рідше, ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ЗМІНЯ́ТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕХО́ДИТИ в що, на що, ПЕРЕРОСТА́ТИ в що, рідше на що (поступово); ТРАНСФОРМУВА́ТИСЯ в що (змінюючи свій вигляд, форму, властивості тощо). — Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перероди́тися, зроби́тися, поверну́тися, переки́нутися, перероби́тися, зміни́тися, переміни́тися, перейти́, перерости́, трансформува́тися. Яскравий сонячний день перетворюється швидко на сутінки (Ю. Яновський); Сніг під щедрим і по-весняному теплим промінням сонця на очах обертався в чисті, як сльозинки, струмки (Я. Гримайло); Вчорашні вороги робилися спільниками (М. Стельмах); Я було радію, слухаючи того її щебетання. Не було й гадки, що усе те щастя у велике лихо повернулось (Марко Вовчок); Обурення з того й з другого боків доходить до погроз і от-от перекинеться в бійку (Я. Мамонтов); В його була в голові думка, що усі українці повинні переробитись по його вподобі та поставати католиками (І. Нечуй-Левицький); А далі слово.. змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась (Леся Українка); Дальші слова губилися десь у горлі й перемінялися в глухий жаль (О. Кобилянська); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб); Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу (О. Донченко); Любов Шевченка до людей завжди трансформується в дію (з газети).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ в кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. приймати чийсь образ, набувати іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИСЯ (ПЕРЕВТІЛЯ́ТИСЯ) в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ в кого-що, на кого-що і без додатка, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ) в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕКИДАТИСЯ в кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. — Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перевті́литися, переверну́тися, поверну́тися, перероди́тися, перероби́тися, переки́нутися. Данилко.. годував мишей свяченими крихтами і придивлявся, як саме миші перетворюються через цей гріх на летючих кажанів (Ю. Яновський); Дід Наум.. розказував билиці і небилиці. Було тут — що й казати! — про відьом, що в кішку обертаються (М. Рильський); Тільки з живодайних молочних джерел виплив.. староєгипетський міф, як одна богиня перевтілилася у корову (І. Волошин); Явдоха мерщій у жлукто і полізла, а як вилізла, так стала дівкою.., переродилась наша відьма (Г. Квітка-Основ'яненко); Краще стань лозою ти І на березі рости.. Я ж в комиш перероблюся І до берега схилюся (О. Олесь); Він умів в усяку твар перекидатися. Дивитеся на нього, так він чоловік, як і другий, аж нараз гоп і стане вам або свинею, або псом, або зайцем, або чим (Лесь Мартович).

ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т рідше) розм., ВОРОТТЯ́ фольк., розм., НА́ВОРОТ діал. Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник); Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (І. Франко); Як ти думаєш про поворіт Людмили Михайлівни в Росію? (Леся Українка); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (В. Сосюра); За кожним наворотом додому каявся (Краньцовський) й приобіцював, що вже поправиться (Лесь Мартович). — Пор. 1. поверта́тися.

ПОВЕРТА́ТИ (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ, БРА́ТИ розм., ЗАБИРА́ТИ розм., СКРУ́ЧУВАТИ розм., ВОРОЧА́ТИ діал.; ПІДВЕРТА́ТИ, ЗАВЕРТА́ТИ розм., ПРИВЕРТА́ТИ розм. (підходячи, під'їжджаючи до когось, чогось); ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ (в інший, протилежний бік). — Док.: поверну́ти, зверну́ти, верну́ти, узя́ти (взя́ти), скрути́ти, підверну́ти, заверну́ти, приверну́ти, поверну́тися, оберну́тися. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (І. Нечуй-Левицький); Саме тут Данилові було звертати до вітряка (А. Головко); — Та куди ти, чортяка б тебе взяла, вернеш? — розлючено гримнув дядько і щосили смикнув віжками (О. Досвітній); — Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк); Катер у супроводі міноносця, не доходячи молу, почав забирати ліворуч (П. Панч); Стефа бере Дарку під руку і вони скручують зразу праворуч до парку (Ірина Вільде); (Химка:) Коли так, то я й піду від вас.. (Іван:) Ні, ні... стій... не ходи. Ворочай назад! (Панас Мирний); Підвернувши до ґанку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Я. Баш); Було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами (О. Гончар); Заходить сонце. Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь (В. Самійленко); Він повернувся, він мусив повернутися в протилежний бік і тихо посунув геть (В. Підмогильний); (Прісцілла:) Я піду! (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка).

ПОВЕРТА́ТИСЯ (іти, їхати і т. ін. назад звідкись), ВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ розм., ВЕРТА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИСЯ розм., ЗВЕРТА́ТИ заст. — Док.: поверну́тися, верну́тися, поверну́ти, верну́ти, заверну́ти, заверну́тися, зверну́ти. Повертався я з чужини, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Ми ще повернемось бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні (В. Стус); Вона в той час сподівалась брата й догадувалась, що то брат вертається додому (І. Нечуй-Левицький); Він знову повертав на Україну. Була весна 1845 року (О. Іваненко); Вертала (Інна) електричкою уже надвечір (В. Дрозд); Як примандрували до зеленого бору: "От тепер, дівчино, завертайсь додому!" (пісня); (Гурт:) Пошли ж тобі, Боже, Найщасливіший путь, Щоб благополучно і додому звернуть (М. Кропивницький).

ПОВЕРТА́ТИСЯ (роблячи поворот, змінювати свою позу, ставати обличчям або спиною до когось, чогось), ОБЕРТА́ТИСЯ, РОЗВЕРТА́ТИСЯ, НАВЕРТА́ТИСЯ розм., ЗВЕРТА́ТИСЯ заст. — Док.: поверну́тися, оберну́тися, розверну́тися, наверну́тися, зверну́тися. Чую, що я ревную. Повертаюсь до неї плечима і даю собі слово, що між нами тепер кінець (М. Коцюбинський); Їй дуже хочеться подивитись на його лице, а він не обертається (І. Нечуй-Левицький); Не глянувши на подругу, Марійка круто розвернулась і швидко подалась до лісу (О. Донченко); Нелегко було (хлопцям) крутити лебідку. Та застопорений на мілині катер ворухнувся, як хворий, навертався задертою половиною до острова (І. Ле); Куди звернувся я? Дощі! Дощі і мряка! Куди дивлюся я? (М. Хвильовий).

РУ́ХАТИСЯ (постійно змінювати своє положення внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ХОДИ́ТИ, РУША́ТИСЯ розм.; ШМИ́ГАТИ розм. (швидко); ПО́ВЗАТИ, ПОВЗТИ́ (припадаючи до поверхні тулубом і перебираючи кінцівками); ПЛА́ВАТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ (плавно); ПЕРЕЛІТА́ТИ (в повітрі); ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ГРА́ТИСЯ рідко (в різних напрямках — про риб, комах і т. ін.); КОТИ́ТИСЯ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКОЧУВАТИСЯ (про хвилі, хмари); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ (про туман, хмари й т. ін.). — Док.: ру́шитися, перемісти́тися, ворухну́тися, пору́шитися, пересу́нутися, поверну́тися, покоти́тися, перекоти́тися, посу́нутися. Рухалась планета, рухалось сонце в небі, рухались води своїми вічними валами, а воно (судно) стояло між хвиль іржаво, тупо, непорушно (О. Гончар); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Футболісти швидко переміщувалися по полю (з газети); Народ ворушиться поміж возами, наче комашня (І. Нечуй-Левицький); Дроти чимраз скоріше порушувалися, робота в руках росла, а нитка в'язалася щораз у нові ключки (Н. Кобринська); — Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок); Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Б. Грінченко); Всю уяву сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб'яча дрібнота (О. Донченко); Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев'язувала поранених (Л. Первомайський); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло й вільно плавати в кабіні (з газети); Велично пливе по ниві комбайн (А. Головко); М'яч блискавично перелітає з кінця в кінець майданчика (В. Собко); В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський); А в річечці, глянь, рибка виграє (О. Донченко); В тіні їх (дубів) гущавини гралися мільйони дрібнюсіньких комариків (І. Франко); Хмари котилися одна за одною (Г. Хоткевич); За крок, перед очима, тьмяним оливом перекочувалась вода (В. Козаченко); З півночі суне страшна.. хмара (Ю. Збанацький); З долини, од річки, як гурт сірих волів, сунувся туман (А. Головко).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо — появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ("Запорожці").. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини — набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам'ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває (орел серце Прометея), та не вип'є Живущої крові, — Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров'я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про дію, процес тощо — починатися знову після перерви), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: віднови́тися, понови́тися, ожи́ти, поверну́тися. Разом з вітчимом і братами працював (Іван) у полі, пас худобу.. Відновлювались дружні стосунки з товаришами (П. Колесник); Свист поновлюється з дужчою силою (Ю. Яновський); Коли ж бричка зникала, нарешті, у хмарі сірого пилу, розмови знов оживали (М. Коцюбинський); В час обіду не раз поверталися до розмови про Синявіна (І. Ле).

ПРОДО́ВЖУВАТИ (вести далі почате, діяти далі), ПІДХО́ПЛЮВАТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ (до тієї самої діяльності після деякої перерви); ПОНО́ВЛЮВАТИ (ПОНОВЛЯ́ТИ) (перервану розмову, оповідь тощо); ПРА́ВИТИ, ПРОВА́ДИТИ, ВЕСТИ́ (перев. із сл. далі — про розмову, розповідь тощо); ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати припинятися). — Док.: продо́вжити, підхопи́ти, поверну́тися, понови́ти, підтри́мати. На перших же хвилинах ми увігнали противнику другий м'яч і далі продовжували гру під безперервні овації глядачів (Ю. Яновський); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); Знову повернувся Максим до попередньої розмови (Д. Ткач); — Моя земля, — правив своє Мостовик. — Споконвічна земля Мостовиків (П. Загребельний); — Громадськість України, хай вам буде відомо, — провадив він далі серйозним тоном, — дуже цікавиться долею Дніпровського будівництва (Г. Коцюба); Далі ведуть давно розпочату розмову (М. Коцюбинський); Щоб не підтримувати розмови, я почала приміряти свою недошиту блузку (Леся Українка).