поверх

ПО́ВЕРХ, у, ч.

1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні.

З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко);

Терем київських князів збудований був на два поверхи (С. Скляренко);

// Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні.

Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка);

// Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні.

Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка);

Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (М. Коцюбинський).

2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками.

Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (з газ.).

3. рідко. Те саме, що пове́рхня 1.

Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера грало (Я. Щоголів);

Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води (І. Нечуй-Левицький).

4. діал. Верх.

І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний).

(1) Цо́кольний по́верх – поверх, розташований на висоті цоколю.

Вестибюлем пишно іменується частина коридора на цокольному поверсі поміж парадними дверима та сходами (Ю. Шовкопляс).

ПОВЕ́РХ.

1. присл. Зверху чого-небудь.

В білому одіта, І поверх парчею срібною покрита, Тихим сном навіки вродниця [вродливиця] заснула (Я. Щоголів);

Несторова закуталась у хустину, одягла при допомозі Нестора шубу поверх (Ірина Вільде);

На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом .. Поверх розмашисто навскіс червоним олівцем: “Замполіту. Здати в архів” (В. Логвиненко).

2. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу чи місце.

3. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь є, перебуває.

Грицько вертався з поля з снопами, аж трьома возами. Він за одним, Христя за другим; а син .. сидів на третім поверх снопів (Панас Мирний);

На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (М. Стельмах).

4. прийм., з род. і знах. в., рідко. Те саме, що по́над 5.

Вона мала поверх двадцять років і була висока (О. Кобилянська);

Записав [І. Франко] понад 400 пісень та поверх 1300 коломийок (з наук. літ.).

5. прийм., з род. в., рідко. Те саме, що по́над 6.

Поверх моєї праці та ще мене б'ють (Номис);

Не знаю, що змушувало лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що вони прогають поверх своїх годин (Ю. Яновський).