поверхник

Поверхни́к, -ка

м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверхник — -а, ч., зах. Верхнє жорно в ручному млині. Великий тлумачний словник сучасної мови