поверхник

поверхни́к

-а, ч., зах.

Верхнє жорно в ручному млині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверхник — Поверхни́к, -ка м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146. Словник української мови Грінченка