повеселіти

Повеселіти, -лію, -єш

гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.

Значення в інших словниках

1. повеселіти — повеселі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повеселіти — -ію, -ієш. Док. до веселіти. || Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повеселіти — ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до веселі́ти. Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (І. Котляревський); Тим часом суфлер надибав-таки в зшитку відповідне місце, повеселів, бадьоро закивав головою (С.  Словник української мови у 20 томах
4. повеселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим)...  Словник синонімів української мови
5. повеселіти — ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до веселі́ти. Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (Котл., І, 1952, 163); І мій, смутний, повеселів товариш — На наше вийде, будем жито жать! (Шер., Щастя..  Словник української мови в 11 томах