повеселіти

ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш.

Док. до веселі́ти.

Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (І. Котляревський);

Тим часом суфлер надибав-таки в зшитку відповідне місце, повеселів, бадьоро закивав головою (С. Васильченко);

Перед війною і їм, і всім іншим людям у селі трохи задніло, вони повеселіли, й підвели од землі очі, й побачили, яке гарне над ними сонце і яка гарна їхня земля (Ю. Мушкетик);

І мій, смутний, повеселів товариш – На наше вийде, будем жито жать! (М. Шеремет);

// Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).

Галя глянула на машкару й її сердите личко зразу повеселіло й засяяло (С. Васильченко);

* Образно. А як випав перший сніг, – простори села й міста наче трохи повеселіли, посвітліли од ясної, як сонце, білості (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. повеселіти — повеселі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повеселіти — -ію, -ієш. Док. до веселіти. || Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повеселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим)...  Словник синонімів української мови
4. повеселіти — ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до веселі́ти. Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (Котл., І, 1952, 163); І мій, смутний, повеселів товариш — На наше вийде, будем жито жать! (Шер., Щастя..  Словник української мови в 11 томах
5. повеселіти — Повеселіти, -лію, -єш гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.  Словник української мови Грінченка