повеселіти
ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш.
Док. до веселі́ти.
Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (І. Котляревський);
Тим часом суфлер надибав-таки в зшитку відповідне місце, повеселів, бадьоро закивав головою (С. Васильченко);
Перед війною і їм, і всім іншим людям у селі трохи задніло, вони повеселіли, й підвели од землі очі, й побачили, яке гарне над ними сонце і яка гарна їхня земля (Ю. Мушкетик);
І мій, смутний, повеселів товариш – На наше вийде, будем жито жать! (М. Шеремет);
// Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).
Галя глянула на машкару й її сердите личко зразу повеселіло й засяяло (С. Васильченко);
* Образно. А як випав перший сніг, – простори села й міста наче трохи повеселіли, посвітліли од ясної, як сонце, білості (А. Хорунжий).
Значення в інших словниках
- повеселіти — повеселі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повеселіти — -ію, -ієш. Док. до веселіти. || Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повеселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим)... Словник синонімів української мови
- повеселіти — ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до веселі́ти. Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (Котл., І, 1952, 163); І мій, смутний, повеселів товариш — На наше вийде, будем жито жать! (Шер., Щастя.. Словник української мови в 11 томах
- повеселіти — Повеселіти, -лію, -єш гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137. Словник української мови Грінченка