1. Словник української мови в 11 томах

повеселіти

ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до веселі́ти.

Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (Котл., І, 1952, 163);

І мій, смутний, повеселів товариш — На наше вийде, будем жито жать! (Шер., Щастя.., 1951, 87);

// Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).

Галя глянула на машкару й її сердите личко зразу повеселіло й засяяло (Вас., І, 1959, 120);

*Образно. А як випав перший сніг, — простори села й міста наче трохи повеселіли, посвітліли од ясної, як сонце, білості (Хор., Незакінч. політ, 1960, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повеселіти — повеселі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повеселіти — -ію, -ієш. Док. до веселіти. || Виразити такий стан (про очі, обличчя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повеселіти — ПОВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до веселі́ти. Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (І. Котляревський); Тим часом суфлер надибав-таки в зшитку відповідне місце, повеселів, бадьоро закивав головою (С. Словник української мови у 20 томах
  4. повеселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим)... Словник синонімів української мови
  5. повеселіти — Повеселіти, -лію, -єш гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137. Словник української мови Грінченка