Словник української мови Грінченка

повиковирювати

Повикови́рювати, -рюю, -єш

гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повиковирювати — повикови́рювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повиковирювати — ПОВИКОВИ́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Виковиряти все або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах