повиняньчувати

Повиня́ньчувати, -чую, -єш

гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.

Значення в інших словниках

1. повиняньчувати — повиня́ньчувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиняньчувати — -ую, -уєш, док., перех. Виняньчити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиняньчувати — ПОВИНЯ́НЬЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Виняньчити всіх або багатьох. Я в їх усіх дітей повиняньчувала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. повиняньчувати — ПОВИНЯ́НЬЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виняньчити всіх або багатьох. Я в їх усіх дітей повиняньчувала (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах