повитріщати

Повитріщати, -щаємо, -єте

гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. Драг. 244. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали. Гліб.

Значення в інших словниках

1. повитріщати — повитріща́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. повитріщати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Широко розкрити (очі) (перев. про всіх чи багатьох). 2》 на кого – що. Втупити в кого-, що-небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.) (про всіх чи багатьох). 3》 рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повитріщати — Повитріща́ти, -ща́ємо, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повитріщати — ПОВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Широко розкрити (очі) (перев. про всіх або багатьох). Як проковтнув [Хома сивуху]... і став не свій!.. І дивиться, і нічого не бачить; повитріщав баньки і не тямить нічого (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. повитріщати — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
6. повитріщати — ПОВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Широко розкрити (очі) (перев. про всіх або багатьох). Як проковтнув [Хома сивуху]… і став не свій!.. І дивиться, і нічого не бачить; повитріщав баньки і не тямить нічого (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах