повитріщати
ПОВИТРІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.
1. Широко розкрити (очі) (перев. про всіх або багатьох).
Як проковтнув [Хома сивуху]... і став не свій!.. І дивиться, і нічого не бачить; повитріщав баньки і не тямить нічого (Г. Квітка-Основ'яненко);
Воли аж позадирали голови вгору та повитріщали здорові очі (І. Нечуй-Левицький).
2. на кого – що. Втупити в кого-, що-небудь погляд, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.) (про всіх або багатьох).
– І чого повитріщали на мене свої очі баранячі, – думає Грицько (А. Тесленко);
Денисові земляки повитріщали очі на свого єфрейтора. Альпініст! .. Та чи він хоч знає, що це воно таке? (О. Гончар);
На майдані запала відчайдушна тиша, рада втягла в себе чернецеві слова, але не могла одразу перетравити їх. Дивилася поперед себе, повитріщавши очі, так .. козаки дивляться на ядро, яке впало в їхній круг, шипить і димить ось-ось має вибухнути. (Ю. Мушкетик).
3. рідко. Виставити зуби, ікла, дуже відкривши рот, пащеку; вишкірити (перев. про всіх або багатьох).
Повитріщати зуби.
◇ (1) О́чі (баньки́) повитріща́ти – те саме, що Ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити, ви́балушити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати, вибалу́шувати і т. ін.) о́чі (баньки́, рідко бу́льки) (про всіх або багатьох) (див. витріща́ти).
Але як розстарається [графиня] грошей, то зараз справе [справить] такий бенкет, що всі її гостоньки з дива очі повитріщають (І. Нечуй-Левицький);
– Поїду – наберу [заробітчан] за таку ціну, що інші потім очі повитріщають (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)