повиходити

Повиходити, -димо, -дите

гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.

Значення в інших словниках

1. повиходити — повихо́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиходити — -ить, -имо, -ите, док. 1》 Вийти звідки-небудь назовні, за межі чогось (про всіх чи багатьох). 2》 перен. Вибути звідки-небудь, із чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиходити — ПОВИХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док. 1. Вийти звідки-небудь назовні, за межі чогось (про всіх або багатьох). [Кобзар:] Де ж народ подівся?...  Словник української мови у 20 томах
4. повиходити — ПОВИХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док. 1. Вийти звідки-небудь назовні, за межі чогось (про всіх або багатьох). [Кобзар:] Де ж народ подівся? [Хлопець:] За цвинтар повиходив (Мирний, V, 1955, 81); Трохи згодом повиходили [брати] із комори і пішли в хату (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах