Словник української мови Грінченка

повнобокий

Повнобо́кий, -а, -е

Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке. Сим. 211.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повнобокий — повнобо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. повнобокий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  3. повнобокий — ПОВНОБО́КИЙ.  Словник української мови у 20 томах