повновидий
Повновидий, -а, -е
Круглолицый, полнолицый. К. ЧР. 45. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. ЗОЮР. І. 97. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. ІІ. 7. Місяць... був би повновидий. Дещо.
Словник української мови Грінченка