поводдя Поводдя, -дя с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках поводдя — пово́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови поводдя — див. повіддя I. Великий тлумачний словник сучасної мови поводдя — ПОВО́ДДЯ див. пові́ддя¹. Словник української мови у 20 томах поводдя — ПОВО́ДДЯ див. пові́ддя¹. Словник української мови в 11 томах