поволі
Пово́лі
нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у.
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. посл. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти. Шевч. 76.
Словник української мови Грінченка