поволі
ПОВО́ЛІ, присл.
1. Не швидко, не поспішаючи.
Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Кобр., Вибр., 1954, 112);
Вікторія поволі повертає голову і бачить дівчину (Хижняк, Тамара, 1959, 218).
2. Поступово, з часом, не відразу.
Здоров’я повертало до Остапа поволі, сили прибували по краплині (Коцюб., І, 1955, 374);
На сході почала виступати м’яка смуга світанку. Поволі вона розповзлася по небі синюватим серпанком (Досв., Вибр., 1959, 91).
Словник української мови (СУМ-11)