повійнути —
повійну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
повійнути —
-не і повінути, -іне, док. 1》 Однокр. до повівати. 2》 Почати віяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повійнути —
ПОВІЙНУ́ТИ, не́ і ПОВІ́НУ́ТИ, і́не́, док. 1. Однокр. до повіва́ти. Аж ось повійнув вітрець, димок шарпнувся в інший бік (О. Донченко); – А врода – то цвіт на дереві; вітер повіне та й цвіт той осиплеться (С.
Словник української мови у 20 томах
повійнути —
ПОВІЙНУ́ТИ, не́ і ПОВІ́НУ́ТИ, і́не́, док. 1. Однокр. до повіва́ти. Аж ось повійнув вітрець, димок шарпнувся в інший бік (Донч., IV, 1957, 69); — А врода — то цвіт на дереві; вітер повіне та й цвіт той осиплеться (Вас.
Словник української мови в 11 томах