пов'ючити

Пов'ючити, -чу, -чиш

гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. н. п.

Значення в інших словниках

1. пов'ючити — пов'ю́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пов'ючити — -чу, -чиш, док., перех. Нав'ючити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пов'ючити — ПОВ'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Нав'ючити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Пов'ючити коней.  Словник української мови у 20 томах