пов'ючити
Пов'ючити, -чу, -чиш
гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пов'ючити — пов'ю́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пов'ючити — -чу, -чиш, док., перех. Нав'ючити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пов'ючити — ПОВ'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Нав'ючити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Пов'ючити коней. Словник української мови у 20 томах