1. Словник української мови у 20 томах

пов'ючити

ПОВ'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.

Нав'ючити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Пов'ючити коней.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пов'ючити — пов'ю́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пов'ючити — -чу, -чиш, док., перех. Нав'ючити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пов'ючити — Пов'ючити, -чу, -чиш гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. н. п. Словник української мови Грінченка