поганяйло

Поганя́йло, -ла

м.

1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. І. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203.

2) Бичъ, кнутъ.

Значення в інших словниках

1. поганяйло — див. батіг; керівник  Словник синонімів Вусика
2. поганяйло — -а, ч., розм. 1》 Візник. 2》 Батіг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поганяйло — Поганя́йло, -ла, -лові; -ня́йла, -ня́йл  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. поганяйло — ПОГАНЯ́ЙЛО, а, ч., розм. 1. Візник. – Узять його [цигана] з собою! – каже пан свому поганяйлові (П. Куліш). 2. Батіг.  Словник української мови у 20 томах