погній —
Погні́й. Добриво. Коли вже бесіда про сіянє, то належить згадати про машини до сіяня штучних погноїв, а особливо вапна, що здали би ся в околицях, де потрібно рілю навозити вапном.
Українська літературна мова на Буковині
погній —
-ною, ч. 1》 рідко. Добре угноєна земля. 2》 діал. Добриво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погній —
ПОГНІ́Й, но́ю, ч. 1. рідко. Добре угноєна земля. – А тим часом нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. – Звісно, що коло дому... ловкий погній... і наручно буде... – вирвався з радою рудий Панас (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
погній —
ПОГНІ́Й, но́ю, ч. 1. рідко. Добре угноєна земля. — А тим часом нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. — Звісно, що коло дому… ловкий погній… і наручно буде… — вирвався з радою рудий Панас (Коцюб., II, 1955, 391).
Словник української мови в 11 томах