пограти

Пограти, -граю, -єш

гл.

1) Поиграть.

2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у.

Значення в інших словниках

1. пограти — погра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пограти — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех., на чому – що. Грати (див. грати II 1)) якийсь час. 2》 неперех., у що – чого і без додатка. Брати якийсь час участь у якій-небудь грі. || перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пограти — ПОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Грати якийсь час. [Антей:] І ми ще маємо радіти з того, що нам дозволять у гучних палатах на лірі заграбованій [загарбаній] пограти?...  Словник української мови у 20 томах
4. пограти — гра́ти на не́рвах чиїх, кому і без додатка. Дратувати, дражнити кого-небудь, навмисне спричиняти переживання комусь. — Оженюся, а там видно буде! — пояснив Денис, ніби зумисне граючи на нервах (Дорощукові) (М. Ю. Тарновський); — Васька!...  Фразеологічний словник української мови
5. пограти — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
6. пограти — ПОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех., на чому — що. Грати ( див. гра́ти² 1) якийсь час. [Антей:] І ми ще маємо радіти з того, що нам дозволять у гучних палатах на лірі заграбованій [загарбаній] пограти? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах