погризти

Погри́зти, -зу́, -зе́ш

гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.

Значення в інших словниках

1. погризти — погри́зти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погризти — -зу, -зеш; мин. ч. погриз, -ла, -ло; док., перех. 1》 Гризти якийсь час. 2》 Те саме, що згризти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погризти — Погри́зти, -гризу́, -гризе́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. погризти — ПОГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. погри́з, ла, ло; док., що. 1. Гризти якийсь час. Свиня у панський двір залізла .. На смітнику кісток погризла (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. погризти — ГРИ́ЗТИ (зубами роздрібнювати щось тверде), РОЗГРИЗА́ТИ (розкушуючи); ОБГРИЗА́ТИ (з кінців, з усіх боків); ТОЧИ́ТИ, ТРУБИ́ТИ (про гризунів); ТЛИ́ТИ (про комах). — Док.: погри́зти, розгри́зти, обгри́зти, наточи́ти. Марусякові ніби захотілося їсти.  Словник синонімів української мови
6. погризти — ПОГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. погри́з, ла, ло; док., перех. 1. Гризти якийсь час. Свиня у панський двір залізла.. На смітнику кісток погризла (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах