погрішник

Погрішник, -ка

м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.

Значення в інших словниках

1. погрішник — погрі́шник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. погрішник — -а, ч., зах. Грішник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погрішник — ПОГРІ́ШНИК, а, ч., розм. Той, хто погрішив (у 1 знач.); грішник. Ангел .. каже: “Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати” (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах