погрішник —
-а, ч., зах. Грішник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погрішник —
ПОГРІ́ШНИК, а, ч., розм. Той, хто погрішив (у 1 знач.); грішник. Ангел .. каже: “Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати” (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
погрішник —
Погрішник, -ка м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.
Словник української мови Грінченка