погірник Погірни́к, -ка м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках погірник — -а, ч., зах. Пасовисько для дійних овець. Великий тлумачний словник сучасної мови