погірник
Погірни́к, -ка
м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погірник — -а, ч., зах. Пасовисько для дійних овець. Великий тлумачний словник сучасної мови