подержати

Подержати, -жу, -жи́ш

гл.

1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати. Мет. 76.

2) — до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста. Шевч. 464.

Значення в інших словниках

1. подержати — поде́ржати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подержати — -жу, -жиш, док., перех. 1》 Держати що-небудь у руках, роті, зубах і т. ін. якийсь час. || Притуливши руку, пальці і т. ін. до кого-, чого-небудь або поклавши їх на когось, щось, залишати в такому положенні якийсь час. Подержати до хреста заст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подержати — ПОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. Тримати, держати що-небудь у руках, роті, зубах і т. ін. якийсь час. Йон взяв у руку хрестик, подержав його, потер між пальцями (М. Коцюбинський); – Та випий, кумо, хоч стакан!.. Та хоч покуштуй, хоч у руках подерж!...  Словник української мови у 20 томах
4. подержати — ПОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Держати що-небудь у руках, роті, зубах і т. ін. якийсь час. Йон взяв у руку хрестик, подержав його, потер між пальцями (Коцюб., І, 1955, 270); — Та випий, кумо, хоч стакан!.. Та хоч покуштуй, хоч у руках подерж! (Н.  Словник української мови в 11 томах