подертися

Подертися, -ру́ся, -решся

гл.

1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб.

2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.

Значення в інших словниках

1. подертися — поде́ртися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подертися — див. лізти  Словник синонімів Вусика
3. подертися — і подратися, -деруся, -дерешся; мин. ч. подерся, -лася, -лося і подрався, -дралася, -дралося; наказ. сп. подерися. 1》 Док. до дертися і дратися 1), 2), 4). 2》 Подряпатися об що-небудь гостре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подертися — ПОДЕ́РТИСЯ і ПОДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся; мин. ч. поде́рся, лася, лося і подра́вся, дра́лася, лося; наказ. сп. подери́ся. 1. Док. до де́ртися і дра́тися 1, 2, 4. Його біла сорочка почорніла від бруду, солом'яний бриль подерся (О.  Словник української мови у 20 томах
5. подертися — ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док.  Словник синонімів української мови
6. подертися — ПОДЕ́РТИСЯ і ПОДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся; мин. ч. поде́рся, лася, лося і подра́вся, дра́лася, лося; наказ. сп. подери́ся. 1. Док. до де́ртися і дра́тися 1, 2, 4. Його біла сорочка почорніла від бруду, солом’яний бриль подерся (Бойч.  Словник української мови в 11 томах