подивити

Подиви́ти, -влю, -виш и подиви́тися, -влю́ся, -вишся

гл. Посмотрѣть. Тепер мені на милого ме можно подивити. Чуб. V. 281. Та подивила на бистру воду. Гол. III. 12. Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку. Чуб. V. 359.

Значення в інших словниках

1. подивити — ПОДИВИ́ТИ, влю́, виш, док., на кого – що, розм. Те саме, що подиви́тися. Тепер мені на милую не можна подивити (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах