подивити

ПОДИВИ́ТИ, влю́, виш, док., на кого – що, розм.

Те саме, що подиви́тися.

Тепер мені на милую не можна подивити (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. подивити — Подиви́ти, -влю, -виш и подиви́тися, -влю́ся, -вишся гл. Посмотрѣть. Тепер мені на милого ме можно подивити. Чуб. V. 281. Та подивила на бистру воду. Гол. III. 12. Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку. Чуб. V. 359.  Словник української мови Грінченка