подляк

Подляк, -ка

м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.

Значення в інших словниках

1. подляк — (-а) ч.; мол.; жарт.-ірон. Поляк.  Словник жарґонної лексики української мови