подляк

(-а) ч.; мол.; жарт.-ірон. Поляк.

Значення в інших словниках

1. подляк — Подляк, -ка м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.  Словник української мови Грінченка