подляк
(-а) ч.; мол.; жарт.-ірон. Поляк.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подляк — Подляк, -ка м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13. Словник української мови Грінченка