1. Словник жарґонної лексики української мови

подруга

(-и) ж.; мол. Дівчина. З мене курва дере, така носата / Грошогуба формійського подруга! (Т. Лучук, Катулл у версіях...). ПСУМС, 55.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подруга — по́друга іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. подруга — Товаришка, приятелька, посестра, посестриця; (життя) друг; З. П. дружина, жінка, кохана, наречена; подружка, подруженька, подружина, подружниця. Словник синонімів Караванського
  3. подруга — [подруга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
  4. подруга — -и, ж. Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить із ким-небудь. || Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подруга — Дружка, дружечка, друженька, посестра, посестриця, посестрина, товаришка, приятелька, дружина, дружинна, дружиночка, дружинонька, див. супруг Словник чужослів Павло Штепа
  6. подруга — ПО́ДРУГА, и, ж. Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить з ким-небудь. Зневажають подруженьки Подругу свою (Т. Шевченко); Мар'яна і Ганна були найкращими Катрусиними подругами (О. Іваненко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. подруга — И, ж. 1. Кохана дівчина. Це прикол: з правого боку сидить його теперішня подруга, а з лівого — колишня. 2. Дівчина. У лютому в Хмельницьку були, в якоїсь дури шубу норкову бомбанули... Уявляєш, подрузі зафігачили прямий, ніс відразу — фіть — і хруснув (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  8. подруга — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
  9. подруга — По́друга, -ги, -зі; -други, -друг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. подруга — ПО́ДРУГА, и, ж. Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить з ким-небудь. Зневажають подруженьки Подругу свою (Шевч., II, 1963, 12); Мар’яна і Ганна були найкращими Катрусиними подругами (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 22); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  11. подруга — По́друга, -ги ж. Подруга. Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. Рудч. Ск. І. 165. ум. по́дружка, подруженька, подружечка. Словник української мови Грінченка