подумати
Подумати, -маю, -єш
гл.
1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Чуб. V. 214. Хиба ти подумала, що я украв? Рудч. Ск. II. 25.
2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця. Ном.
3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав. Св. Л. 183.
Словник української мови Грінченка