подячний

Подя́чний, -а, -е

Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.

Значення в інших словниках

1. подячний — подя́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. подячний — -а, -е, заст. Який виражає подяку, вдячність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подячний — ПОДЯ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає подяку, вдячність. Буксир .. рушив назад, супроводжуваний подячними вигуками й піснями пасажирів пароплава (Ю. Яновський); Посейдону .. Стегна численних биків принесли ми у жертву подячну (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).  Словник української мови у 20 томах
4. подячний — ПОДЯ́ЧНИЙ, а, е, заст. Який виражає подяку, вдячність. Буксир.. рушив назад, супроводжуваний подячними вигуками й піснями пасажирів пароплава (Ю. Янов., II, 1954, 95); Посейдону.. Стегна численних биків принесли ми у жертву подячну (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 62).  Словник української мови в 11 томах