поділяти
Поділя́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв.
2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
Словник української мови Грінченка