поемка —
пое́мка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
поемка —
-и, ж. Зменш. до поема 2). || зневажл. Те саме, що поема 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
поемка —
ПОЕ́МКА, и, ж. Зменш. до пое́ма 2. А дві мої поемки .. “з'їздили всю Польщу і Україну” і таки до мене вернулись в оригіналі, а друку так і не виділи [бачили] (Леся Українка); // зневажл. Те саме, що пое́ма 2.
Словник української мови у 20 томах
поемка —
ПОЕ́МКА, и, ж. Зменш. до пое́ма 2. А дві мої поемки.. «з’їздили всю Польщу і Україну» і таки до мене вернулись в оригіналі, а друку так і не виділи (Л. Укр., V, 1956, 75); // зневажл. Те саме, що пое́ма 2.
Словник української мови в 11 томах